всміхнений
УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усмішкою; схильний усміхатися). Вона всміхнена, а він сумний, нахмурений (Лесь Мартович); Об'єктив фотоапарата увічнив усмішкувате добре обличчя батька (Н. Рибак); Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич, які він звик бачити у своєму взводі (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- всміхнений — всмі́хнений прикметник Орфографічний словник української мови
- всміхнений — [ўсм'іхнеинией] = усміхнений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- всміхнений — ВСМІ́ХНЕНИЙ див. усмі́хнений. Словник української мови у 20 томах