всміхнутися

УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ) (усмішкою виявляти певні почуття, перев. радість, задоволення, доброзичливість), ПОСМІХА́ТИСЯ, ОСМІХА́ТИСЯ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИСЯ (ОСКАЛЯ́ТИСЯ) жарт. зневажл.; ПІДСМІХА́ТИСЯ, ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ, ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ (час від часу). — Док.: усміхну́тися (всміхну́тися), посміхну́тися, осміхну́тися, оска́литися, підсміхну́тися. Видно, люблять сю дівчину усі — так ласкаво до неї усміхаються (Г. Хоткевич); Анна стояла біля печі, лукаво посміхаючись (Ірина Вільде); Маланка все солодко осміхалася, хоч душа в неї сичала (М. Коцюбинський); Сказано дитина; як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється (Словник Б. Грінченка); Він напівлежав,.. благодушно стежив за дружиною.., підсміхувався (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всміхнутися — всміхну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. всміхнутися — [ўсм'іхнутиес'а] = усміхнутися -нус'а, -нес':а, -нец':а, -неимос'а, -неитес'а, -нуц':а; нак. -нис'а, -н'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. всміхнутися — ВСМІХНУ́ТИСЯ див. усміха́тися. Словник української мови у 20 томах