встигти

ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) (робити щось вчасно у визначених часових межах), ВСТИГА́ТИ (УСТИГА́ТИ). — Док.: вкла́стися (укла́стися), всти́гнути (усти́гнути), всти́гти (усти́гти). Поки метал остигне, саме місяців три й мине. Якраз вкладешся в план (В. Собко); — Чи спроможешся ж ти встигнути з цим ділом до Великодня.., — сказав отець Гарасим (І. Нечуй-Левицький).

I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам., ПРИСУ́НУТИ фам., ПРИПЕ́РТИ фам., ПРИПЕ́РТИСЯ фам., ПРИТАРАБА́НИТИСЯ фам., ПРИТИ́РИТИСЯ фам., ПРИТО́ПАТИ фам., ПРИСУРГА́НИТИСЯ фам., ПРИЛИ́НУТИ поет., ЗГОЛОСИ́ТИСЯ діал.; ПРИПХА́ТИСЯ розм., ПРИТЕЛЮ́ЩИТИСЯ фам., ПРИТИ́СНУТИСЯ зневажл. (недоречно або невчасно); УСТИ́ГНУТИ (ВСТИ́ГНУТИ), УСТИ́ГТИ (ВСТИ́ГТИ), ПІДОСПІ́ТИ, ПРИСПІ́НУТИ (ПРИСПІ́ТИ) розм., НАСПІ́НУТИ (НАСПІ́ТИ) розм., НАСТИ́ГНУТИ (НАСТИ́ГТИ) розм. (вчасно); ПРИСКО́ЧИТИ розм., ПРИСКАКА́ТИ розм., ПРИМЧА́ТИ розм., ПРИМЧА́ТИСЯ розм. рідше, ПРИНЕСТИ́СЯ розм., ПРИЛЕТІ́ТИ розм. (швидко, зненацька); ПРИТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ПРИПЛЕ́НТАТИ розм., ПРИПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПРИПЛЕСТИ́СЯ розм., ПРИВОЛОКТИ́СЯ (ПРИВОЛІКТИ́СЯ) розм., ПРИВОЛОЧИ́ТИСЯ розм., ПРИТЯГНУ́ТИСЯ (ПРИТЯГТИ́СЯ) розм., ПРИЧАЛА́ПАТИ розм., ПРИЧА́ПАТИ розм., ПРИЧО́ВГАТИ розм., ПРИШКАНДИБА́ТИ розм., ПРИШКУТИЛЬГА́ТИ розм., ПРИДИ́БАТИ розм., ПРИПОВЗТИ́ розм. (перев. повільно, з труднощами). — Недок.: прибува́ти, добира́тися, прита́скуватися, притараба́нюватися, устига́ти (встига́ти), приспіва́ти, наспіва́ти, настига́ти, прино́ситися, приліта́ти, приповза́ти. Микола спитав Андрія, чи ніхто не бачив його, як він прибув, чи нічого такого підозрілого? (І. Багряний); — Узяли, та й одсудили мою землю Бог його знає й кому.. На те, мабуть, щоб перевів її на гроші та й повіявся туди, звідкіля й привіявся... (Панас Мирний); Як примандрували до зеленого гаю: "Отут, дівчино, я дороги не знаю" (пісня); — А ти відкіля се причимчикувала?.. Де взялася, питаю! — грізно гукнув Грицько (Панас Мирний); Цієї ночі до рідного порога прибився син Савка, про якого вже кілька місяців не було ні слуху, ні духу (Ю. Мокрієв); — Ось і приїхала! Притаскалася! Чого мене принесло сюди! (Л. Яновська); Кость Гордієнко причвалав до редакції на третій день (Т. Масенко); Того ж дня до школи присунув інший відвідувач (В. Речмедін); Не міг одійти від кону й пан Пампушка-Купа-Стародупський, що з гайдуками припер сюди припиняти виставу (О. Ільченко); — В залу приперся заросянський попище та ще й з сином (І. Нечуй-Левицький); — Ну, тепер тобі й не треба йти до столяра: сам притарабанився до тебе (М. Стельмах); (Ганна:) Ще й старий сюди притириться (І. Карпенко-Карий); (Федя:) Новенькі притопали (Я. Баш); — Чи не прокляті тобі відьми! Й присурганились, неначе їм зумисне хто дав знати за наш бал (І. Нечуй-Левицький); (Одарка:) Де ж це ти взявся? Звідки прилинув до своєї милої? (М. Кропивницький); — Чи заходив сюди Север? Я йому казав, щоб зголосився між четвертою й шостою... (Ірина Вільде); — А ваше обмундирування у нас тут пропало.. І ось через таку дурницю до нас обов'язково припхається ревізор (переклад С. Масляка); — Хватило ж у Гервасія совісті — і до хати прителющився (М. Стельмах); (Ганна:) Чого ти притисся сюди? Перебив мені лаятися (І. Карпенко-Карий); Треба було поспішати, щоб устигнути ще й на весілля Костомарова (О. Іваненко); Він борсався в воді, поки йому на допомогу не підоспів чоботар (С. Добровольський); Татар приспіло небагато, але від того шарварку здавалося, що їх там незліченна сила... (О. Ільченко); Доки наспіла допомога, пароплав переможно різав запінені вали (Мирослав Ірчан); За піднесену грізну ногу німця благально вчепилася Любина мати, що миттю настигла рятувати дочку (І. Ле); Сім холодних потів з мене збігло, усе чекав, що жандарми прискочать (І. Муратов); Примчав карний загін, і почалась розправа над селянами (Л. Юхвід); Як тільки зарум'янилась (черешня) .., так директор радгоспу одразу й примчавсь до спецшколи: — Помагайте, виручайте! .. (О. Гончар); — Чи не на крилах, бува, принеслись, Настасе Парамоновичу? (Я. Баш); Через тиждень прилетів у Гетьманське посередник Кривинський (Панас Мирний); (Копистка:) Бувало й нап'єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму... (М. Куліш); — Чого він придибав? Нема в його хати, Ні сестри, ні брата, нікого нема. Чого ж він приплентав? (Т. Шевченко); Зліз (дід) із печі і, спираючись на два ціпки, приплентався на свято (О. Донченко); Коли Гнат приплівся додому, було вже темно (К. Гордієнко); Пізно вночі притягсь він додому і п'яно реготався та верзякав (П. Тичина); — Він, як сова,.. при нашому світлі нічого не бачить: із своїм причалапав (О. Гончар); Причапали старі баби, охаючи (Марко Вовчок); Берег біля купальні залюднений. Жінки, дівчата, чоловіки і дехто з старих бабів сюди причовгав (А. Шиян); Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти (Словник Б. Грінченка); Мусив Ілько присісти з болю на місці.. Так потім і пришкутильгав до товариства без нічого... (П. Козланюк); Пізно приповз бродник. Мстислав і виду не подав, що чекає його з нетерпінням (А. Хижняк). — Пор. 1. з'яви́тися, 1. прихо́дити.

УСТИ́ГНУТИ (ВСТИ́ГНУТИ) (вчасно зробити що-небудь), УСТИ́ГТИ (ВСТИ́ГТИ), ПОСПІ́ТИ розм. розм., ПОХОПИ́ТИСЯ розм., ПОХВАТИ́ТИСЯ діал. ПОСТИ́ГНУТИ (ПОСТИ́ГТИ) розм., ПОХОПИ́ТИСЯ розм., ПОХВАТИ́ТИСЯ діал. — Недок.: устига́ти (встига́ти), поспіва́ти, постига́ти. Дорогою він устиг взнати все потрібне (М. Стельмах); Старий ледве встигає за сином (А. Шиян); — Ну, додому ще поспієте! Ми от підемо через сад (Леся Українка); — Хе-хе-хе!.. Гора з горою не зійдуться, а ми... — сміявся він, ледве постигаючи короткими ногами за Соломією (М. Коцюбинський); Курінний похопився завчасу пронизати йому (вартовому) перса ножем (М. Старицький); Якби в службі добре, то за панами не похватився б (прислів'я). — Пор. 1. насти́гнути.