втискати
ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ, ВПИРА́ТИ (УПИРА́ТИ) розм. (із зусиллям, силоміць). — Док.: вкла́сти (укла́сти), вложи́ти (уложи́ти), всу́нути (усу́нути), засу́нути, впхну́ти (увіпхну́ти) (упхну́ти), впха́ти (увіпха́ти) (упха́ти), запхну́ти, вти́снути (ути́снути), убга́ти (вбга́ти), впе́рти (упе́рти). Соломія.. кинулась вкладати в скриню повиймані та порозкидані речі (І. Нечуй-Левицький); Саїд Алі швидко вклав скрипку в футляр (І. Ле); Усунули мені в руку (гроші) та й годі (Панас Мирний); Погиба.. решту папірців знову засовує у халяву (М. Стельмах); Роберт поквапливо впихав папки до шафи (А. Хижняк); Він одрізав собі окраєць і упхнув у кишеню (А. Головко); Дід Оверко хутко запихав у кишеню шапку (О. Донченко); Пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку і втиснув в ту руку завинутого в папірець дуката (І. Франко); Взяла (тітка) жмутище клоччя, ледве вперла у глечик, запалила (Г. Хоткевич).
ВТИ́СНУТИ (УТИ́СНУТИ) (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), ВТОПТА́ТИ (УТОПТА́ТИ), ВЧАВИ́ТИ (УЧАВИ́ТИ) розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ (УТОВКМА́ЧИТИ) розм., ВТОКМА́ЧИТИ (УТОКМА́ЧИТИ) розм. (із силою, поштовхами). — Недок.: втиска́ти (утиска́ти), вти́скувати (ути́скувати), вда́влювати (уда́влювати), вто́птувати (уто́птувати), вча́влювати (уча́влювати), втовкма́чувати (утовкма́чувати), втокма́чувати (утокма́чувати). І втиснули свій перший слід колеса В іще вологі та грузькі луги (М. Бажан); При садінні під плуг вдавлюють по дві картоплини в укіс борозни (з журналу); Ламав, збивав (кінь) залізним путом ніжні стебла і втоптував у землю крихкі пелюстки квіток (В. Козаченко); Вчавлювати недопалок чоботом у сніг; Втовкмачити кусень хліба у сметану.
Значення в інших словниках
- втискати — втиска́ти 1 дієслово недоконаного виду вдавлювати втиска́ти 2 дієслово недоконаного виду утискати Орфографічний словник української мови
- втискати — I (утискати), -аю, -аєш і втискувати (утискувати), -ую, -уєш, недок., втиснути (утиснути), втисну, втиснеш; мин. ч. втиснув, втиснула, втиснуло і втис, втисла, втисло; док., перех. 1》 у що. Натискаючи з силою, вдавлювати, заглиблювати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- втискати — ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), а́ю, а́єш, ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТИ́СНУТИ (УТИ́СНУТИ), вти́сну, вти́снеш; мин. ч. вти́снув, вти́снула, ло і втис, вти́сла, ло; док. 1. що у що. Натискаючи з силою, вдавлювати, заглиблювати щось. Словник української мови у 20 томах
- втискати — втиска́ти (фці́скаць) вул. → втинати Лексикон львівський: поважно і на жарт
- втискати — ВТИСКА́ТИ¹ (УТИСКА́ТИ), а́ю, а́єш і ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТИ́СНУТИ (УТИ́СНУТИ), вти́сну, вти́снеш; мин. ч. вти́снув, вти́снула, ло і втис, вти́сла, ло; док., перех. 1. у що. Натискаючи з силою, вдавлювати, заглиблювати щось. Словник української мови в 11 томах