вторгнення

НАВА́ЛА (напад ворожих військ на якусь країну з загарбанням її території; у давнину — загарбання якоїсь території кочовими племенами), ВТО́РГНЕННЯ, НАШЕ́СТЯ. Відчули (люди) силу, яка здатна не тільки спинити навалу чужинців, а й громити, гонити їх (Я. Баш); Предводительша, зачувши про нашестя Наполеона, звеліла управителеві познімати ікони в золотих та срібних шатах (П. Кочура). — Пор. зага́рбання, 1. на́пад.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вторгнення — вто́ргнення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вторгнення — -я, с., рідко. Дія за знач. вторгнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вторгнення — ВТО́РГНЕННЯ (УТО́РГНЕННЯ), я, с. Дія за знач. вто́ргнутися. Задовго до вторгнення сюди кочових племен, яке сталося в кінці IX – на початку Х ст., Ужгород був центром слов'янського племені білих хорватів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. вторгнення — ВТО́РГНЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. вто́ргнутися. Задовго до вторгнення сюди кочових племен, яке сталося в кінці IX — на початку Х століття, Ужгород був центром слов’янського племені білих хорватів (Наука.. Словник української мови в 11 томах