втори
ПАЗ (заглибина, гніздо в предметі, деталі), ФУ́ГА, ҐА́РА розм.; УТО́РИ (ВТО́РИ) мн. (у дерев'яній посудині). Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М. Чабанівський); — Одної ночі, коли всі спали, швидко зістругав я фугу в однім стовпці комірки — виважив долотом дилину, вліз до комірки, взяв свої папери (І. Франко); Виріже (бондар) утори щільно, зіб'є туго дно (М. Рудь).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- втори — вто́ри множинний іменник, істота в діжці Орфографічний словник української мови