втори

ПАЗ (заглибина, гніздо в предметі, деталі), ФУ́ГА, ҐА́РА розм.; УТО́РИ (ВТО́РИ) мн. (у дерев'яній посудині). Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М. Чабанівський); — Одної ночі, коли всі спали, швидко зістругав я фугу в однім стовпці комірки — виважив долотом дилину, вліз до комірки, взяв свої папери (І. Франко); Виріже (бондар) утори щільно, зіб'є туго дно (М. Рудь).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втори — вто́ри множинний іменник, істота в діжці Орфографічний словник української мови