вторований

НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́ВАНИЙ), ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ (ВКО́ЧЕНИЙ), НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ) рідше, НАКА́ТАНИЙ розм., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) розм.; БИ́ТИЙ (уторований і широкий, довгий); УТРАМБО́ВАНИЙ (ВТРАМБО́ВАНИЙ) (про поверхню землі — твердий, ущільнений, рівний від їзди, ходіння, ударяння тощо). Дорога до Яблунівки була гладко наїжджена, сніг утрамбований автомашинами (Д. Бедзик); Віз весело заторохкотів залізними шинами по в'їждженій дорозі (О. Донченко); Шлях, битий, вторований, ..перетинав степ з півдня на схід, від обрію до обрію (Н. Рибак); Потім вискакує (Олег) на коня і першим вилітає на торовану путь (Д. Міщенко); Добре, хоч дорога накочена, — не грузнеш у снігу... (А. Тесленко); Дорога на Тартаку через Дальник рівна і вкочена, мов дзвін (В. Кучер); Колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (В. Гжицький); Фельдшер ще поправив кожуха, хоча той не сповз; дорога рівна, накатана, та й поранений лежав нерухомо (П. Автомонов); Вам здається, що ви їдете не по вбитій дорозі зеленого степу, а якимсь невідомим краєм краси та чару (Панас Мирний); Широкий битий гостинець тягнувся.. серед зеленого лісу (Н. Кобринська); Поки колісниці котилися утрамбованими шляхами Фракії й Македонії, все йшло добре (С. Скляренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вторований — второ́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вторований — второваність, второвування, второвувати, второвуватися, второпати, второчити див. уторований, уторовування і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вторований — ВТОРО́ВАНИЙ див. уторо́ваний. Словник української мови у 20 томах
  4. вторований — іти́ (ходи́ти) / піти́ второ́ваними (прото́птаними) стежка́ми. Діяти так, як хтось раніше діяв; наслідувати, повторювати дії, вчинки, погляди і т. ін. своїх попередників. Фразеологічний словник української мови
  5. вторований — ВТОРО́ВАНИЙ, ВТОРО́ВУВАННЯ, ВТОРО́ВУВАТИ, ВТОРО́ВУВАТИСЯ, ВТОРО́ПАТИ, ВТОРО́ЧИТИ див. уторо́ваний, уторо́вування і т. д. Словник української мови в 11 томах