вторік

ТОРІ́К, ВТОРІ́К (УТОРІ́К) розм., ТОГІ́Д (ТОГІ́ДЬ) діал. — Торік я тебе брав на те полювання, то ти мусив бачити, як я справлявся (Марко Вовчок); Ковинський розказує, як його вторік посилали яблука красти (А. Свидницький); — Тепер ти мені і з цим, і з тим, а як я тогід посилав за тобою на толоку, то ти ще й писок розпустила: — Не піду, каже, на попа робити (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вторік — вторі́к прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. вторік — (уторік), присл., розм. Те саме, що торік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вторік — ВТОРІ́К (УТОРІ́К), присл., розм. Те саме, що торі́к. Ковинський розказує, як його вторік посилали яблука красти (А. Свидницький); – Павло вторік до інституту не поступив (Є. Пашковський). Словник української мови у 20 томах
  4. вторік — Вторі́к, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вторік — ВТОРІ́К (УТОРІ́К), присл., розм. Те саме, що торі́к. Ковинський розказує, як його вторік посилали яблука красти (Свидн., Люборацькі, 1955, 97). Словник української мови в 11 томах