1. Словник синонімів української мови

втулювати

ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ) (при розмові включати свої слова в чиєсь мовлення), ДОКИДА́ТИ розм., ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ) розм., ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ) розм., ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм., ВТУ́ЛЮВАТИ (УТУ́ЛЮВАТИ), ВТУЛЯ́ТИ (УТУЛЯ́ТИ). — Док.: вста́вити (уста́вити), доки́нути, підки́нути, вверну́ти (уверну́ти), прохопи́тися, втули́ти (утули́ти). Він мінився на виду, вставляв не до речі репліки (І. Ле); Біля його сиділа й щебетала Гаїнка, а дід Дорош докидав часом і собі слівце (Б. Грінченко); — Їм більше глиняні черепочки попадаються, — авторитетно підкидає Супрун (О. Гончар); Іванов.. заговорив зовсім спокійно, коли, нарешті, стала змога прохопитись крізь загальні вигуки (Ю. Смолич); Втуливши яке слово не до ладу, можна спинитись і почати заново (С. Васильченко). — Пор. сказа́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втулювати — вту́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. втулювати — див. втуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втулювати — ВТУ́ЛЮВАТИ див. втуля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. втулювати — ВТУ́ЛЮВАТИ див. втуля́ти. Словник української мови в 11 томах