вціліти

ЗБЕРЕГТИ́СЯ (залишитися наявним, цілим, не пропадати, не зникати), УЦІЛІ́ТИ (ВЦІЛІ́ТИ). — Недок.: зберіга́тися. Жив (Павло) майже в центрі містечка, недалеко від древнього валу, що зберігся тут з часів гетьмана Хмельницького (Д. Бедзик); Приміщення школи уціліло, тож у вересні й розпочалося навчання (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вціліти — вцілі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вціліти — див. уціліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вціліти — ВЦІЛІ́ТИ див. уцілі́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вціліти — ВЦІ́ЛІТИ див. уці́літи. Словник української мови в 11 томах