1. Словник синонімів української мови

вчвал

ВЧВАЛ (УЧВА́Л) (про коня — найшвидшим бігом, роблячи стрибки), ЧВА́ЛОМ, ВСКАЧ (УСКА́Ч), НАВСКА́Ч, НАВСКО́КИ, КАР'Є́РОМ, ГАЛО́ПОМ, ВСКО́КИ (УСКО́КИ), СКО́КОМ, СКО́ЧКИ розм., СКОЧАКА́ розм., СКА́ЧКИ розм. — Кінь скаче вчвал, що сили є, щодуху (Леся Українка); Застояний жеребець чвалом влітає в нові вулиці (М. Стельмах); Вскач промчали два ескадрони донських козаків (С. Добровольський); Коник з місця взяв ускач (І. Микитенко); Не оглянувся Павло. Пустив коня навскач (І. Кириленко); Встиг лише кинути: — Що? — і навскоки до міста (П. Панч); Посміхнувся, втішений прекрасними кіньми і гарячими верхівцями, що кар'єром гнали своїх коней (Ю. Яновський); Кінь захропів, скачучи галопом (І. Ле); Шкапійчина, наче що вкусило її, кинулась, сіпнула й пішла скоком (Панас Мирний); Він тільки дужче пригнувся до гриви.. і скочки влетів конем у ворота (А. Головко); Дід Омелько видавав збрую, наказував, щоб не гнали коней скочака (І. Багмут); Він б'є конячину, щоб наддати ходу, але конячина тільки занепокоєно озирається назад.., проте скачки не пускається (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчвал — (бігом — про коня) чвалом, вскач, навскоки, кар'єром, галопом. Словник синонімів Полюги
  2. вчвал — вчвал прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. вчвал — ВЧВАЛ (УЧВАЛ) присл. Галопом, великими стрибками (про кінський біг). Кінь з місця рвонув учвал (А.Дімаров); Нахилившись до гриви коня, на галявину вимчав учвал вершник (Н.Рибак). Літературне слововживання
  4. вчвал — див. НАВСКАЧ Словник синонімів Караванського
  5. вчвал — (учвал), присл. Галопом, великими стрибками, найшвидшим кроком (про кінський біг). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вчвал — ВЧВАЛ (УЧВА́Л), присл. Галопом, великими стрибками (про кінський біг); найшвидшим кроком. Кінь скаче вчвал що сили є, щодуху (Леся Українка); І вже почула [Улянка] глухе гупання – мабуть, Макар Макарович гнав коня учвал (О. Словник української мови у 20 томах
  7. вчвал — ВЧВАЛ (УЧВА́Л), присл. Галопом, великими стрибками, найшвидшим кроком (про кінський біг). Кінь скаче вчвал що сили є, щодуху (Л. Укр., І, 1951, 313); Шкапа його немовби вийшла з своєї повільної і точної.. рисі і якось боком.. пішла вчвал (Сміл., Пов. Словник української мови в 11 томах