вчепити

ВІ́ШАТИ (прикріплюючи до чогось, за щось, надавати чому-небудь висячого положення), ПІДВІ́ШУВАТИ, ПРИВІ́ШУВАТИ, ЧІПЛЯ́ТИ розм. — Док.: пові́сити, підві́сити, приві́сити, почепи́ти, учепи́ти (вчепи́ти), пові́шати (все або багато чогось). І приносять (люди) із школи карту, Тихо вішають на стіні (А. Малишко); В пересувних радіостанціях для боротьби з вібрацією передавачі підвішують на гумових джгутах або ставлять на стальні пружини (з журналу); Він бере за ухо кибель, повен лепу, несе його до шахти, привішує до линви і дзвонить, щоб тягли (І. Франко); Настя повішала на стінах два ряди гарних образів (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчепити — вчепи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вчепити — ВЧЕПИ́ТИ див. учепи́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. вчепити — вчепи́ти: ◊ вчепи́ти за самі́ ни́рки → нирки Лексикон львівський: поважно і на жарт