вшпорити

ПРИШПО́РЮВАТИ (спонукати коня до швидкого бігу шпорами), ПІДОСТРО́ЖУВАТИ. — Док.: пришпо́рити, ушпо́рити (вшпо́рити), підостро́жити. Стражники пришпорювали коней (К. Гордієнко); Після кількахвилинного мітингу полк знову рушив уперед, не зменшуючи темпу маршу, а навпаки, ще міцніше вшпоривши коней (О. Гончар); Собакар підострожив коня і подався вскач по стежці, що йшла нагору (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вшпорити — вшпо́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вшпорити — ВШПО́РИТИ див. ушпо́рити. Словник української мови у 20 томах