відвадити

ВІДНА́ДЖУВАТИ (відбивати охоту ходити куди-небудь, до когось, робити що-небудь), ВІДВА́ДЖУВАТИ розм. — Док.: відна́дити, відва́дити. Лайливий інспектор кого завгодно міг віднадити від своєї хати (М. Трублаїні); — Хіба ж не сама я.. одвадила од себе всіх хлопців? (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвадити — відва́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відвадити — див. відваджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвадити — ВІДВА́ДИТИ див. відва́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відвадити — ВІДВА́ДИТИ див. відва́джувати. Словник української мови в 11 томах