відвадити
ВІДНА́ДЖУВАТИ (відбивати охоту ходити куди-небудь, до когось, робити що-небудь), ВІДВА́ДЖУВАТИ розм. — Док.: відна́дити, відва́дити. Лайливий інспектор кого завгодно міг віднадити від своєї хати (М. Трублаїні); — Хіба ж не сама я.. одвадила од себе всіх хлопців? (С. Васильченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвадити — відва́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відвадити — див. відваджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвадити — ВІДВА́ДИТИ див. відва́джувати. Словник української мови у 20 томах
- відвадити — ВІДВА́ДИТИ див. відва́джувати. Словник української мови в 11 томах