відверто

ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм. — Коли вже почали, то давайте й далі говорити відверто (Є. Гуцало); Правило в нас таке: виходь ось тут на лінійці і перед лицем товариства відкрито говори (О. Гончар); — Ти знаєш, Оксано, що я тебе любив щиро і тепер ще люблю (Г. Квітка-Основ'яненко); Треба їм викласти все прямо, не кривлячи душею (В. Собко); Він чесно йшов дорогою життя (І. Гончаренко); Щиросердно розповіла йому все про себе (О. Гончар); Юрба порушила мовчання й вочевидь підтримала Левка Тритуза (Г. Епік); Дорош.. вирішив повести із Сергієм розмову.. навпростець (Григорій Тютюнник); (Приблуда:) Скажу вам напрямки, що ви мені дуже вподобались (М. Кропивницький); Не дати говорити зараз — тільки народ збаламутити: такого самі вигадають, що гірш за всяку правду. Отож і вирішив Цигуля йти напрямець. — Кажи, Гордію. Що вже не є, гарні чи недобрі вісті — розповідай (А. Головко); (Зінченко:) Ну, розказуй все начистоту (О. Корнійчук); Те, що він викладає думки трохи по-газетному, "в лоб", не заперечує їх безсумнівної щирості (І. Муратов).

ВІДВЕ́РТО (нічого не приховуючи, помітно для стороннього ока), ВІДКРИ́ТО, НЕПРИХО́ВАНО, НЕЗАМАСКО́ВАНО, НЕПРИКРИ́ТО, Я́ВНО, ВИРА́ЗНО, НАО́ЧНО рідше. Ганна Іванівна одверто заздрила тим, хто вміє веселитися (Ю. Шовкопляс); Він бачив перед собою людину, яка відкрито його зневажала (Ю. Бедзик); Соколов був одверто, неприховано щасливий (В. Собко); Незамасковано кепкувати з когось; Гайдамацькі пісні виразно, неприкрито спрямовані проти феодально-кріпосницьких порядків (з журналу); Оце дівчисько.. явно глузує з нього (М. Стельмах); Ніколи Ляхович наочно не виявляв стану тривоги чи радості (І. Ле).