відвоювати
ВИЗВОЛЯ́ТИ (очищати захоплену ворогом територію від противника), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РЯТУВА́ТИ рідко; ВІДВОЙО́ВУВАТИ (воюючи). — Док.: ви́зволити, звільни́ти, відвоюва́ти. — Бийте ката, мої ви орлята,.. Україну ідіть визволяти..! (В. Сосюра); Коли ми звільним Україну, тоді до тебе я прийду (В. Сосюра); Приємно відчувати, що й ти її, цю землю, рятував (О. Гончар); У багатовіковій боротьбі народи Піренейського півострова скинули арабське ярмо й відвоювали свою землю (з підручника).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвоювати — відвоюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відвоювати — див. відвойовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвоювати — ВІДВОЮВА́ТИ див. відвойо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- відвоювати — Відвоюва́ти, див. відвойо́вувати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відвоювати — ВІДВОЮВА́ТИ див. відвойо́вувати. Словник української мови в 11 томах
- відвоювати — Відвоювати см. відвойовувати. Словник української мови Грінченка