1. Словник синонімів української мови

відговоритися

ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ чим, із сл. що, ніби (наводити які-небудь докази, часом вигадані, щоб не виконати прохання, наказу тощо), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДГОВО́РЮВАТИСЯ розм., ВІДБАЛА́КУВАТИСЯ розм. — Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відговори́тися, відбала́катися. Одмовлялась Варка недугою (Марко Вовчок); Як прийшов час іти до Грицька на читання, почулася, що не може йти.. Одмоглася тим, що болить голова (Б. Грінченко); Встала я, кручуся, верчуся, боюся пристати до них, а одговорюватись ніяково (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відговоритися — відговори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відговоритися — див. відговорюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відговоритися — ВІДГОВОРИ́ТИСЯ див. відгово́рюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. відговоритися — ВІДГОВОРИ́ТИСЯ див. відгово́рюватися. Словник української мови в 11 томах
  5. відговоритися — Відговорюватися, -рююся, -єшся сов. в. відговоритися, -рюся, -ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвѣчать, отвѣтить. Була слава, була слава, стали й поговори.... я за славу сама стану, та й одговорюся. Мил. 75. Словник української мови Грінченка