віддалювати
ВІДДАЛЯ́ТИ (переміщати на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДПИХА́ТИ (пхаючи); РОЗВО́ДИТИ (одне від одного). — Док.: віддали́ти, відсторони́ти, відіпхну́ти, розвести́. Завбудинку.. то віддаляв його (твір) від себе, то знову підносив до очей (І. Микитенко); Вона злегка відсторонила кошеня від себе (О. Донченко); Хуса.. проходжується по світлиці нерівним кроком,.. відпихаючи ногою стільці (Леся Українка); Люди позвикали вже до такої братньої ворожнечі, хіба вже дуже зчепляться, тоді тільки розводили (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддалювати — відда́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- віддалювати — див. віддаляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддалювати — ВІДДА́ЛЮВАТИ див. віддаля́ти. Словник української мови у 20 томах
- віддалювати — ВІДДА́ЛЮВАТИ див. віддаля́ти. Словник української мови в 11 томах