віддзеркалити
ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ (давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ рідше, ВІДОБРА́ЖУВАТИ рідше. — Док.: віддзерка́лити, відби́ти, відсвіти́ти, відобра́зити. Під горою, віддзеркалюючи небо, застигла річка (С. Журахович); Маленький потічок не може ще в собі відбити всіх людей, що до нього приходять, не може відсвітити захмареного неба над собою (П. Тичина).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддзеркалити — віддзерка́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- віддзеркалити — [в'ідз:еиркалиетие] -л'у, -лиеш; нак. -ал', -ал'теи Орфоепічний словник української мови
- віддзеркалити — див. віддзеркалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддзеркалити — ВІДДЗЕРКА́ЛИТИ див. віддзерка́лювати. Словник української мови у 20 томах
- віддзеркалити — ВІДДЗЕРКА́ЛИТИ див. віддзерка́лювати. Словник української мови в 11 томах