відквітнути
ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯ розм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). — Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Ой, цвіла та й відцвіла калинонька в лузі (Уляна Кравченко); Вже давно жито відквітувало (Ю. Збанацький); Одквітне квіт, і теплим молоком Повіє литий колос у роздоллі (М. Стельмах); (Лісовик:) Вже й сон-трава перецвітати стала (Леся Українка); Одцвілися, облетіли всі сади рясні (Дніпрова Чайка); Відкрасувалися буйно жита й пшениці (І. Цюпа).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відквітнути — відкві́тнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відквітнути — див. відквітувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відквітнути — ВІДКВІ́ТНУТИ див. відквітува́ти. Словник української мови у 20 томах
- відквітнути — ВІДКВІ́ТНУТИ див. відквітува́ти. Словник української мови в 11 томах