відкріпляти
ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Качура); Дивлюсь, вона одчіплює одну квітку і, піднявши руку, кидає вниз (І. Нечуй-Левицький); Я наблизився до дошки, відшпиливши наказ (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкріпляти — відкріпля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відкріпляти — див. відкріплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкріпляти — ВІДКРІПЛЯ́ТИ див. відкрі́плювати. Словник української мови у 20 томах
- відкріпляти — ВІДКРІПЛЯ́ТИ див. відкрі́плювати. Словник української мови в 11 томах