відламати

ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДЛО́МЛЮВАТИ, ОБЛА́МУВАТИ (перев. краї, кінці чого-небудь); ВІДЧА́ХУВАТИ (про гілки). — Док.: відлама́ти, відломи́ти, облама́ти, улама́ти (влама́ти) розм. відчахну́ти. Почали чистити (губи) і пекти, відламуючи від кожної корінець і щедро посипаючи те місце сіллю (І. Франко); Відламав (Петро) гілочку японської вишні (В. Кучер); Мавпа обламувала омарові вуса (М. Трублаїні); Вони хутенько дістали свого хліба, вламали по шматку й заходились їсти (Є. Гуцало); Грім ударив у біле серце тополі, але не розбив її, а лише відчахнув величезну гілляку (І. Цюпа).

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару); ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИ (про приклеєне). — Док.: відокре́мити, відділи́ти, відірва́ти, урва́ти, увірва́ти (ввірва́ти), відлама́ти, ущипну́ти (вщипну́ти) (щипаючи) відколо́ти, відколупа́ти, відлупи́ти, відшарува́ти, відкле́їти, відліпи́ти. Судака чистять, обережно відокремлюють ножем верхній плавень і зябра (з популярної літератури); Висипав її (картоплю) в миску, налив олії, відділив собі три картоплини (М. Зарудний); Раз за разом гатить він дзюбаком у іловату опоку і відриває від неї кусні лепу (І. Франко); Потім (матроси) почали кайлом відламувати шматки вугілля (З. Тулуб); Відколювати зразки породи.