відлеглий
ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙ підсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙ рідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру). Євген глянув на далекий берег, який вони недавно покинули (О. Донченко); — Дорога дальня, — каже Коханиха, — і холодний вітер віє; мабуть, притомились (Марко Вовчок); Чути грім віддаленого бою (В. Собко); Неблизький світ Гетьманське. Набив (Чіпка) добре ноги (Панас Мирний); А там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи (І. Ле); Сади нагоряні, луги відлеглі В бетоні, склі.. Простелять творчості нової тло (М. Зеров); Глибока провінція.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлеглий — відле́глий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- відлеглий — -а, -е, рідко. Те саме, що віддалений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відлеглий — ВІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відда́лений 2, 3. Я пам'ятаю по дощі Розволохатяні кущі, І сріберний одлеглий грім, І за рікою сизий дим (В. Свідзінський); Він полював на великого звіра, .. Словник української мови у 20 томах
- відлеглий — Відле́глий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відлеглий — ВІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відда́лений 2. Словник української мови в 11 томах
- відлеглий — Відлеглий, -а, -е Отстоящій; отдаленный. Словник української мови Грінченка