відмести
ВІДКИДА́ТИ (про погляд, теорію тощо — не визнавати чогось, не приймати чогось), ВІДХИЛЯ́ТИ, ВІДМІТА́ТИ рідше. — Док.: відки́нути, відхили́ти, відмести́. Кожне людське покоління приносить щось нове, своє — і відкидає щось старе (М. Рильський); (Зізі:) Я зовсім не силкуюсь відхилити правду (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмести — відмести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відмести — див. відмітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмести — ВІДМЕСТИ́ див. відміта́ти. Словник української мови у 20 томах
- відмести — ВІДМЕСТИ́ див. відміта́ти. Словник української мови в 11 томах
- відмести — Відмести см. відмітати. Словник української мови Грінченка