1. Словник синонімів української мови

віднаджувати

ВІДНА́ДЖУВАТИ (відбивати охоту ходити куди-небудь, до когось, робити що-небудь), ВІДВА́ДЖУВАТИ розм. — Док.: відна́дити, відва́дити. Лайливий інспектор кого завгодно міг віднадити від своєї хати (М. Трублаїні); — Хіба ж не сама я.. одвадила од себе всіх хлопців? (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віднаджувати — відна́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віднаджувати — -ую, -уєш, недок., віднадити, -джу, -диш, док., перех. Позбавляти кого-небудь звички, бажання кудись іти, що-небудь робити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віднаджувати — ВІДНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок. ВІДНА́ДИТИ, джу, диш, док., кого і без прям. дод., перев. від чого. Позбавляти кого-небудь якоїсь звички, якогось бажання і т. ін. “Та що ж ви, братця, з глузду з'їхали!.. Словник української мови у 20 томах
  4. віднаджувати — ВІДНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДНА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Позбавляти кого-небудь звички, бажання кудись іти, що-небудь робити. "Та що ж ви, братця, з глузду з’їхали!.. Словник української мови в 11 томах