відперти

ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИ розм., ВІДПЕ́РТИ розм. — Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей (Ірина Вільде); Рота легко відтиснула передові частини ворога (Я. Качура); Ярослав із дружиною ходив на чудь і на мерю, відтісняв їх з ліпших земель (П. Загребельний); Салоган відтирає конем Юрія Морозенка, впритул під'їжджає до жінки (М. Стельмах); Смерти не одперти (прислів'я). — Пор. 2. відбива́ти.

ВІДБИВА́ТИ (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити), ВІДКИДА́ТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ, ВІДПИРА́ТИ розм., ВІДТІСНЯ́ТИ рідко. — Док.: відби́ти, відки́нути, відти́снути, відпе́рти, відтісни́ти, відігна́ти. Сім днів вони не їли й відбивають атаки люті ворогів (В. Сосюра); Шоста армія, відкинувши ворога, підійшла до Перекопу (Ю. Яновський); Рота легко відтиснула передові частини противника (Я. Качура); — Як же її (татарву) геть уже відперли на низ,.. — живуть собі наші козаки та наживаються (Панас Мирний).

ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИ рідко, РОЗМИКА́ТИ розм. рідко, ВІДПИРА́ТИ розм. рідко. — Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Досвітній); За дверима в передпокої дзенькнув дзвоник. Потім чути — побігла Даша відчиняти двері (А. Головко); Поставив (капрал) ліхтарню на підлогу і взявся розмикати колодку (І. Франко); Нічліг тільки що одперли (А. Тесленко).

ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИ розм., ВІДТА́СКУВАТИ розм. рідко. — Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́рти фам. відтараба́нити фам. Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар'яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); (Старшина:) Як тільки засне, то ми його.. зв'яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відперти — Відмовити [V] — Відперти — відповісти пояснене словом «відмовити». З уваги на багатозначність літературного «відмовити» слід було, на нашу думку, додати синонім «відповісти» або «заперечити», який би виключав двозначність, тим більше, що контекст... Словник з творів Івана Франка
  2. відперти — відпе́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. відперти — Відпе́рти. Відкинути, не взяти до уваги, спростувати. Міністер скарбу Плєнер, генеральний бесідник Менгер і справоздавець Бер пояснили основно і всесторонно напрям реформи і зміст єї і тим відперли хиткі аргументи опозицийнихречників (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. відперти — див. відпирати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відперти — ВІДПЕ́РТИ див. відпира́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  6. відперти — Відпе́рти, див. відпира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відперти — ВІДПЕ́РТИ див. відпира́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  8. відперти — Відперти см. ii. відпірати. --------------- Відперти, відіпру, -преш гл. Оттащить. Відпер у млин мішок жита. Словник української мови Грінченка