відповзти
ВІДЛА́ЗИТИ (повзучи, віддалятися від чого-небудь), ВІДЛІЗА́ТИ, ВІДПОВЗА́ТИ. — Док.: відлі́зти, відповзти́. Джапарідзе відліз з-за свого каменя вбік (В. Собко); Діти йшли слідом за вужем, поки той.. тихо відповз у молодий сосняк (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відповзти — відповзти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відповзти — ВІДПОВЗТИ́ див. відповза́ти. Словник української мови у 20 томах
- відповзти — ВІДПОВЗТИ́ див. відповза́ти. Словник української мови в 11 томах
- відповзти — Відповзати, -заю, -єш сов. в. відповзти, -зу, -зеш, гл. Отползать, отползти. Словник української мови Грінченка