1. Словник синонімів української мови

відречення

ВІДСТУ́ПНИЦТВО (відмова від своїх ідеалів, принципів, політичних переконань і т. ін.), РЕНЕГА́ТСТВО, ЗРА́ДА, ЗРА́ДНИЦТВО, ЗРЕ́ЧЕННЯ, ВІДРЕ́ЧЕННЯ рідше, ВІДСТУ́ПСТВО діал. Відступництво від ідеї; Політичне ренегатство; Зрада художньої правди неминуче відбивається або на долі самого твору, або на чистоті його основної ідеї (Леся Українка); Під впливом нових явищ життя народ-творець знаходив і форми для змалювання цих явищ. Це не було зреченням традиції (М. Рильський); Чи й я маю боятися невзгодин та думати про себе? Ні! Се було б відступством від ідеї освіти (Уляна Кравченко). — Пор. 1. зра́да.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відречення — відре́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відречення — -я, с. 1》 тільки одн., рідко. Дія за знач. відректися. 2》 Офіційний документ про відмову від своїх прав, поглядів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відречення — ВІДРЕ́ЧЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відректи́ся. Полюбили оба одну бідну, нужденну робітницю.., навиклу до мовчазного послуху, до покірливості безграничної [безмежної], до відречення від власної волі, від власної думки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. відречення — ВІДРЕ́ЧЕННЯ, я, с. 1. тільки одн., рідко. Дія за знач. відректи́ся. Полюбили оба одну бідну, нужденну робітницю.., навиклу до мовчазного послуху, до покірливості безграничної, до відречення від власної волі, від власної думки (Фр., І, 1955, 307). Словник української мови в 11 томах