відрити

ВІДКО́ПУВАТИ (копаючи, звільняти, витягати когось або щось закопане, засипане), ВИКО́ПУВАТИ, ВІДРИВА́ТИ (перев. риючи). — Док.: відкопа́ти, ви́копати, відри́ти. Ридаючи, прибігла й жінка Семенова. Об землю билася, поки чоловіка відкопували (Г. Хоткевич); Ми зараз-таки й пішли викопувати ті гроші (Марко Вовчок); З піску стриміла людська рука.. Чумаченко кинувся розгрібати пісок.. Рив, рив, думаючи лише про те, щоб швидше відрити (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрити — відри́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відрити — див. відривати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрити — ВІДРИ́ТИ див. відрива́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. відрити — ВІДРИ́ТИ див. відрива́ти². Словник української мови в 11 томах