відробити

ВІДПРАЦЮВА́ТИ (провести в праці якийсь час, закінчити працювати); ВІДРОБИ́ТИ, ВІДСЛУЖИ́ТИ (пробути якийсь час на службі); ВІДБУ́ТИ (виконати протягом якогось часу певну роботу, повинність, обов'язок); ВИ́БУТИ (прожити або перебути в роботі де-небудь певний час). — Люди відпрацювали вісім годин і — додому. А батько ще мотається (П. Автомонов); (Наташа:) Ти в школі життя по книжках вивчала, а я після десятирічки два роки токарем у РТС відробила (М. Зарудний); Був цей Лигун старший за Івана, давно вже відслужив строк в армії, але й досі парубкував (М. Чабанівський); Потім він служив у війську, відбув італійську кампанію 1859 р. (І. Франко); Як настановляли соцьких та вибрали Кирила, то він ніколи й не перемінявся. Другі аби рік вибути — зараз і одпрохуються; а він — ні (Панас Мирний).

ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИ заст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИ заст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИ заст. (віддавати борг шиючи). — Док.: відроби́ти, відпрацюва́ти, відпря́сти, відсапа́ти, відши́ти. На його поле вийшли люди, які були винні — хто гроші, хто борошно, а тепер відробляли (І. Муратов); (Варка:) Ти ж казав, що вже нічого не винен йому, що відробив? (М. Кропивницький); Дайте на подать п'ять карбованців, а я вам, пане, з дітьми відсапаю (Словник Б. Грінченка); Сестро моя, сестро, де ти його брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? (Словник Б. Грінченка).