відсоптися

ВІДДИ́ХУВАТИСЯ (відновлювати рівномірне дихання після порушення його внаслідок бігу, напруженої праці тощо), ВІДДИХА́ТИСЯ, ВІДДИХА́ТИ, ВІДДИ́ХУВАТИ рідше, ВІДХА́КУВАТИСЯ розм. — Док.: відди́хатися, відди́хати, віддихну́ти, відітхну́ти, відхакну́тися, відсопти́ся розм. ви́сапатися розм. проди́хатися розм. Парубок.. побачив ослона, сів і довго не віддихувався (Б. Грінченко); Інколи, після репетиції.. він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Л. Дмитерко); Дехто, скінчивши писання, кидає перо і віддихає (І. Франко); — Паночку,.. сідайте та висапайтеся (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсоптися — відсопти́ся дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відсоптися — -пуся, -пешся, док., розм. Відновити спокійне дихання після бігу, різких рухів і т. ін.; віддихатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсоптися — ВІДСОПТИ́СЯ, пу́ся, пе́шся, док., розм. Те саме, що відсапну́ти. Ми зупинились коло Шурші, щоб дати коням одсоптись, як казав наш погонич (Ганна Барвінок); Після такої гонитви треба відсоптися, перевести подих (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. відсоптися — ВІДСОПТИ́СЯ, пу́ся, пе́шся, док., розм. Відновити спокійне дихання після бігу, різких рухів і т. ін.; віддихатися. Ми зупинились коло Шурші, щоб дати коням одсоптись, як казав наш погонич (Барв., Опов.., 1902, 31). Словник української мови в 11 томах
  5. відсоптися — Відсоптися, -нуся, -нешся гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич. Г. Барв. Зі. Словник української мови Грінченка