відтворити

ВІДТВО́РЮВАТИ (надавати первісного стану або вигляду за рештками чи описом), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, РЕПРОДУКУВА́ТИ (у пам'яті). — Док.: відтвори́ти, віднови́ти, понови́ти, реконструюва́ти, репродукува́ти. — Коли ця рудня не вибрана і має руду, а це так, — відтворити її справа двох декад (О. Досвітній); Реконструювати давньоруський ручний млин; Репродукувати відчуттєві враження.

ЗОБРАЖА́ТИ (передавати кого-, що-небудь у художніх образах у творах літератури, мистецтва, в розповіді і т. ін.), ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ВІДТВО́РЮВАТИ, ВІДБИВА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ книжн.; ЗМАЛЬО́ВУВАТИ, МАЛЮВА́ТИ рідше, ОПИ́СУВАТИ, ВИПИ́СУВАТИ, ЖИВОПИСА́ТИ, ОБПИ́СУВАТИ, ОБРИСО́ВУВАТИ, ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ВИВО́ДИТИ, ОБМАЛЬО́ВУВАТИ рідко (засобами слова). — Док.: зобрази́ти, відобрази́ти, відтвори́ти, відби́ти, показа́ти, предста́вити, змалюва́ти, описа́ти, обписа́ти, обрисува́ти, окре́слити, ви́вести, обмалюва́ти. Він (Айвазовський) зобразив битву під Гангутом, Чесменський, Наварінський, Сінопський та інші славетні морські бої (О. Довженко); Артистові сцени потрібно.. відобразити перед глядачем тип з усією характерною життєвою правдою (П. Саксаганський); Мова — і дійових осіб, і всього викладу — в художньому творі повинна також точно відтворювати час і місце дії (Ю. Смолич); У новому фільмі "Арсенал" я.. поставив собі за мету показати класову боротьбу на Україні в період громадянської війни (О. Довженко); Ми повинні змальовувати своїх героїв.. у всій багатогранності їх інтересів і складності характерів, показувати в праці й побуті (О. Левада); Вона описувала усі подробиці, яких ніколи не бачила, .. малювала картину так, наче вона випечена була у неї на червоних повіках, що закривали очі. І голос у неї звучав, як у стародавніх пророків (М. Коцюбинський); Цю фразу говорила недавно Маруся, обмальовуючи звичаї і вдачу басарабської інтелігенції (І. Нечуй-Левицький).

НАСЛІ́ДУВАТИ кого, що (перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї-небудь дії, рухи, звуки тощо або ознаки, особливості чого-небудь); КОПІЮВА́ТИ (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); ІМІТУВА́ТИ книжн. (кого — майстерно наслідувати, звичайно жартома, пародіюючи; що — підроблятися під справжні рухи, міміку, голос і т. ін.); ВІДТВО́РЮВАТИ що (передавати з максимальною точністю); ПОВТО́РЮВАТИ (ПОВТОРЯ́ТИ) що (робити якісь дії, жести і т. ін. точно так, як перед цим хтось інший); ПЕРЕДАВА́ТИ що, УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ) що (імітувати чиї-небудь рухи, голос, міміку і т. ін.); ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) що (наслідуючи, робити подібним до чого-небудь природного, вродженого); ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ (ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ) під кого-що (наслідуючи, ставати подібним до когось, чогось). — Док.: скопіюва́ти, зімітува́ти, відтвори́ти, повтори́ти, переда́ти, уда́ти (вда́ти), підроби́ти, підроби́тися. Вони (шпаки) наслідують в піснях багатьох пташок (О. Копиленко); Широкою рукою черпають з народного джерела наші поети, користуючись елементами народного стилю, а не копіюючи той чи інший пісенний зразок (М. Рильський); Хома несподівано тонким, верескливим голосом імітує скрипку (О. Гончар); Ро́боти імітують діяльність людини; Жержеля артистично відтворює величаву і церемоніальну ходу корови, горду посадку її голови (І. Волошин); Ведмідь.. повторив точно те, що зробив Гриць: вчепився лапами за трапик і спокійнісінько виліз на палубу (Д. Ткач); Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (І. Нечуй-Левицький); Безтурботно подививсь (Преображенський) у вікно, постукав об стіл пальцями, удаючи барабанну трель маршу (І. Ле); Особливо любив я підробляти голос і рухи різних знайомих людей (Л. Смілянський); Вадикові на цей раз чомусь здалось, що сестричка підробляється під матір — так само розтягує слова і так само категорично вимовляє "вставай" (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтворити — відтвори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтворити — [в'ідтворитие] -воур'у, -ориеш; нак. -ри, -воур'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. відтворити — див. відтворювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відтворити — ВІДТВОРИ́ТИ див. відтво́рювати. Словник української мови у 20 томах
  5. відтворити — ВІДТВОРИ́ТИ див. відтво́рювати. Словник української мови в 11 томах