відхопитися

ВІДСКО́ЧИТИ (стрибком або кількома стрибками віддалитися від кого-, чого-небудь), ВІДПЛИГНУ́ТИ, ВІДСТРИБНУ́ТИ, ВІДСАХНУ́ТИСЯ, ВІДХОПИ́ТИСЯ діал. — Недок.: відска́кувати, відпли́гувати, відса́хуватися. Біля сіней Тимко виривається (від Прокопа) і відскакує вбік (Григорій Тютюнник); Остап так і одплигнув (М. Коцюбинський); Зінько.. встиг ухопитися за коляку, що здоровий чоловік уже піднімав удруге. Вирвав коляку і відстрибнув набік (Б. Грінченко); — Я укусив його. — Потім ви одсахнулися, і він вас ударив ножем (Ю. Яновський); Не встиг він одхопитись, як на порозі показалася Загнибідиха, бліда, розпатлана (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхопитися — відхопи́тися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. відхопитися — -оплюся, -опишся; мн. відхопляться; док., діал. Відплигнути, відскочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відхопитися — ВІДХОПИ́ТИСЯ, оплю́ся, о́пишся; мн. відхо́пляться; док., діал. Відплигнути, відскочити. Не встиг він одхопитись, як на порозі показалася Загнибідиха, бліда, розпатлана (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. відхопитися — ВІДХОПИ́ТИСЯ, оплю́ся, о́пишся; мн. відхо́пляться; док., діал. Відплигнути, відскочити. Не встиг він одхопитись, як на порозі показалася Загнибідиха, бліда, розпатлана (Мирний, III, 1954, 96). Словник української мови в 11 томах