відчалити
ВІДЧА́ЛЮВАТИ (про човни, судна — рухатися від берега), ВІДПЛИВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ. — Док.: відча́лити, відпливти́, відплисти́, відійти́. Говорили тихо, бо виряджали в далеку дорогу, і відчалювала шаланда за шаландою (Ю. Яновський); Від коси відпливає човен, ріже носом гладь води (І. Гончаренко); Корабель мав незабаром відплисти (О. Іваненко); Та завіса стала густою стіною в морі, і за її прикриттям почали відходити з Севастополя кораблі (В. Кучер).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчалити — відча́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відчалити — див. відчалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчалити — ВІДЧА́ЛИТИ див. відча́лювати. Словник української мови у 20 томах
- відчалити — ВІДЧА́ЛИТИ див. відча́лювати. Словник української мови в 11 томах
- відчалити — Відчалити, -ся см. відчалювати, -ся. Словник української мови Грінченка