відчіпляти

ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Качура); Дивлюсь, вона одчіплює одну квітку і, піднявши руку, кидає вниз (І. Нечуй-Левицький); Я наблизився до дошки, відшпиливши наказ (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчіпляти — відчіпля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчіпляти — див. відчіплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчіпляти — ВІДЧІПЛЯ́ТИ див. відчі́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. відчіпляти — ВІДЧІПЛЯ́ТИ див. відчі́плювати. Словник української мови в 11 томах