1. Словник синонімів української мови

відшіптувати

ЗАМОВЛЯ́ТИ етн. (за народними віруваннями — виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), ПРИМОВЛЯ́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ, ЗМОВЛЯ́ТИ заст. — Док.: замо́вити, примо́вити, відверну́ти, відшепта́ти, ви́шептати, змо́вити. І ворожка ворожила, Пристріт замовляла, Талан-долю та весілля З воску виливала (Т. Шевченко); — Домніка примовить тобі болячку! — обізвався батько (О. Кобилянська); (Гадюка:) Він (хворий) ходив до ворожки, та одвертала, не помогло (М. Коцюбинський); Доведеться Герцикові відшіптувать переполох (М. Кропивницький); Кликали бабу. Вишіптувала "з ручок і ніжок", виливала переполох (С. Васильченко); — Лучше, — каже (ксьондз), — ти навчись Бабити, змовляти, То й на себе, й на дітей Будеш гроші мати! (С. Руданський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшіптувати — відші́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відшіптувати — -ую, -уєш, недок., відшептати, -епчу, -епчеш, док., перех., заст. Лікувати шептанням; замовляти (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшіптувати — ВІДШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШЕПТА́ТИ, епчу́, е́пчеш, док., кого. За народними віруваннями, лікувати шептанням; замовляти (у 2 знач.). Настя – пробі бігти до знахарки, щоб вмила або злизала; .. або нехай переполох вилива, або трясцю відшіптує (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. відшіптувати — Відші́птувати, -ші́птую, -ші́птуєш; відшепта́ти, -шепчу́, -ше́пчеш, -чуть; -шепчи́, -чі́м, -чі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відшіптувати — ВІДШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШЕПТА́ТИ, епчу́, е́пчеш, док., перех., заст. Лікувати шептанням; замовляти (в 2 знач.). Настя — пробі бігти до знахарки, щоб вмила або злизала; ..або нехай переполох вилива, або трясцю відшіптує (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  6. відшіптувати — Відшіптувати, -тую, -єш сов. в. відшепта́ти, -чу́, -чеш, гл. Затоваривать, заговорить болѣзнь (шептаньемъ). Полетів він світ за очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Гліб. Умів і трясцю відшептати. Котл. Ен. II. 34. Словник української мови Грінченка