відіп'яти

ВІДВ'Я́ЗУВАТИ (розв'язуючи, відокремлювати від прив'язі що-небудь прив'язане), ВІДПИНА́ТИ, СПУСКА́ТИ, ВІДДАВА́ТИ (якір, швартові, вітрила). — Док.: відв'яза́ти, відіп'я́ти, відп'ясти́, відіпну́ти, спусти́ти, відда́ти. Наталя відв'язала човен, вивела на чисту воду (П. Кочура); Єпископи зняли з Ярослава пурпуровий хітон, відіпнули меч і підвели князя до вівтаря (П. Загребельний); З вечірньою зорею спускали з конов'язі лошат і вони з веселим заливчастим іржанням мчали до своїх маток (З. Тулуб); А кораблі все йшли і йшли, віддаючи якорі на рейді (В. Кучер).

ВІДСТІБА́ТИ (розкриваючи застібки, знімати або звільняти пристебнутий предмет), ВІДСТІ́БУВАТИ, ВІДПИНА́ТИ, ВІДЩІБА́ТИ діал. — Док.: відстебну́ти, відіпну́ти, відіп'я́ти, відп'ясти́, відщебну́ти. Павло знову відстібує свою баклажку (В. Кучер); Козаков відстебнув від пояса флягу (О. Гончар); Капітан тільки тепер скинув плащ, відіп'яв шаблю (І. Франко); Короткошиїй купець.. одщібає комірчик (М. Коцюбинський).