1. Словник синонімів української мови

вільновідпущений

ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. (звільнений від пут, неволі, рабства). — Були ми панські — тепер вільні.., — говорив Семен (М. Коцюбинський); Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т. Шевченко); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний); Розкріпачений народ, спробувавши волі, розгорнув свої крила (М. Чабанівський); Правдиво.. показує (І. Франко), що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з журналу); Розковані люди (Я. Шпорта); Шевченко .. жадав побачити трудовий народ розкутим від панських кайданів (О. Десняк). — Пор. 1. незале́жний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільновідпущений — вільновідпу́щений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вільновідпущений — -а, -е, іст. Відпущений на волю кріпак, раб; розкріпачений. || у знач. ім. вільновідпущений, -ного, ч.; вільновідпущена, -ної, ж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільновідпущений — ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ, а, е, іст. Якого звільнено від рабства, відпущено на волю. Письменник [І. Франко] правдиво .. показує, що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з наук. літ.); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  4. вільновідпущений — ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ, а, е, іст. Відпущений на волю кріпак, раб; розкріпачений. Письменник [І. Франко] правдиво.. показує, що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (Рад. літ-во, 3, 1957, 66); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах