1. Словник синонімів української мови

віршомаз

ПИСА́КА зневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬ ірон., БАЗГРА́Ч ірон., ПИСЬМА́К заст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл., ВІРШОРО́Б зневажл. (бездарний поет). (Пронашка:) Я розмовляв учора з Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко); Нехай лютують борзописці, обливають його (Оноре де Бальзака) помиями (Н. Рибак); Один собі письмак (Нащо казати, звали як?), Надумавшись, пісні складать почав (Олена Пчілка); Вона не розуміла психології початківців, не знала, що.. вони часто бувають схожі на графоманів (О. Гуреїв); У стінгазеті вмістив (Яша) пару наївних, риторичних віршиків, за які Вова висміяв його і не називав тепер інакше, як віршомазом (О. Копиленко); Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (П. Колесник). — Пор. письме́нник, 1. пое́т.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віршомаз — віршома́з іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. віршомаз — -а, ч., зневажл. Бездарний поет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віршомаз — ВІРШОМА́З, а, ч., зневажл. Бездарний поет. Наш віршомаз Тюхтій старих людей шанує: Гарасько як звелів, він так і компонує (П. Гулак-Артемовський); А я, дурний, не бачивши Тебе, цяце, й разу, Та й повірив тупорилим Твоїм віршомазам (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. віршомаз — див. письменник Словник синонімів Вусика
  5. віршомаз — Віршома́з, -за; -ма́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. віршомаз — ВІРШОМА́З, а, ч., зневажл. Бездарний поет. Наш віршомаз Тюхтій старих людей шанує: Гарасько як звелів, він так і компонує (Г.-Арт., Байки.., 1958, 64); А я, дурний, не бачивши Тебе, цяце, й разу, Та й повірив тупорилим Твоїм віршомазам (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. віршомаз — Віршомаз, -за м. Стихоплетъ. Наш віршомаз Тюхтій старих людей шанує: Гарасько як звелів, так він і компонує. Г. Арт. (О. 1861. III. 101). Словник української мови Грінченка