1. Словник синонімів української мови

галабурда

БЕ́ШКЕТ (порушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, сваркою, бійкою), ДЕБО́Ш розм. рідше, ГАЛАБУ́РДА діал.; ХУЛІГА́НСТВО (грубе порушення правил громадського порядку — як окремий випадок, так і явище в цілому). Якось само собою перевелась на селі п'яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас. Ті, що недавно робили бешкет, тепер втяглись в роботу (М.Коцюбинський); (Перепічка:) Хоч я й під чаркою, одначе не настілько, щоб забутись, хто я і де я!.. Ви, може, сподіваєтесь від мене дебошу чи скандалу!.. Я знаю, де можна дебоширить, а де й зась! (М. Кропивницький); Вона так багато наслухалася.. історій про львівських газетярів, про їх цинізм, нічні пиятики, галабурди і т. ін. (І. Франко); Усім же відомо, п'янка чинить аварії, простої на заводах, розлад у сім'ї, вуличне хуліганство, несусвітнє розбишацтво (О. Ковінька). — Пор. 1. сканда́л.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галабурда — Галабурда́: Галабу́рда: — 1) бешкетник, скандаліст; 2) бешкет, скандал [47] — бешкет [4;20;25;33;35;44-2;II,IV,XII] — Галабу́рди робити: бешкетувати [53] Словник з творів Івана Франка
  2. галабурда — галабу́рда іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. галабурда — Галабу́рда. Колотнеча, конфлікти, інтригування. Яку б роботу не задумували енертічнійші, сьвідомійші люди, кацапня все псує. Лихі, що виділ зложений у більшости з Українців, кацапи роблять страшні галабурди, декомплєтують виділ... Українська літературна мова на Буковині
  4. галабурда — -и, ж., діал. Бешкет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. галабурда — ГАЛАБУ́РДА, и, ж., діал. Бешкет. Упилася [стара мати] і завела таку галабурду в хаті, що, кажуть, добре, що ще не набила кого (О. Кобилянська); Я .. Словник української мови у 20 томах
  6. галабурда — галабу́рда 1. сварка, скандал, колотнеча (ст): Були, на жаль, і такі мої товариші, що не хотіли думати про якусь поважнішу працю. Вони тільки гляділи, щоб напитись здорово, поласувати по дівчатах та заграти в карти. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. галабурда — див. задерикуватий; звучання; непокірний; сварка Словник синонімів Вусика
  8. галабурда — ГАЛАБУ́РДА, и, ж., діал. Бешкет. Упилася і завела таку галабурду в хаті, що, кажуть, добре, що ще не набила кого (Коб., II, 1956, 48). Словник української мови в 11 томах
  9. галабурда — Галабурда, -ди 1) ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех. Словник української мови Грінченка