гарликати
СПІВА́ТИ (виконувати голосом пісню, якийсь музичний твір); ВИСПІ́ВУВАТИ, РОЗСПІ́ВУВАТИ розм. (співати старанно, довго, натхненно); ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВИВО́ДИТИ (перев. протяжно); КУРГИ́КАТИ, КУРНИ́КАТИ (тихо, невиразно); ЗАЛИВА́ТИСЯ (дзвінко, переливчасто); ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛА́ТИ розм., ГАРЛИКА́ТИ діал. (голосно й не зовсім уміло); ЛЕБЕДІ́ТИ діал. (звичайно жалібні мелодії). Отам на вулиці під тином Ще молодий кобзар стояв І про невольника співав (Т. Шевченко); Молодь ще довго виспівувала під вербами (Леся Українка); Пісеньку-колисаночку їм співала-лебеділа (А. Крушельницький). — Пор. 1. наспі́вувати.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарликати — гарли́кати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- гарликати — -аю, -аєш, недок., діал. Погано співати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарликати — ГАРЛИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Погано співати. А увечері хтось довго і нудно гарликав пісню (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- гарликати — див. співати Словник синонімів Вусика
- гарликати — ГАРЛИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Погано співати. Словник української мови в 11 томах
- гарликати — Гарликати, -каю, -єш гл. Плохо пѣть. Вх. Лем. 402. Словник української мови Грінченка