1. Словник синонімів української мови

гецнути

ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИ розм., ЧУ́КАТИ розм., ГУ́ЦАТИ розм., ГУЦИ́КАТИ розм., ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідко) розм. (перев. дитину на руках або колінах). — Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути (ги́цнути). Підкидав (легінь) топірчик високо вверх і ловив (Г. Хоткевич); Червоно-жовту і масну, як сир, Він голову підкидує відразу, Щось зжовує, неначе слинить фразу (М. Бажан); Вона висмикнула дитину з рук Шмалька й почала її чукикати (С. Чорнобривець); Олексій Федотович чукав на руках малого Олеся (В. Речмедін); Вона то гуцала його, то плескала по круглих щоках руками (Панас Мирний); Взяла (Люба) дитину з невмілих рук молодиці і почала її гуцикати (М. Стельмах); Якийсь заводіяка, заграючи з молодою матір'ю, бере її пикатого синка і гецає на руках (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гецнути — ге́цнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гецнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до гецати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гецнути — ГЕ́ЦНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до ге́цати. Хлопчик гецнув на ліжку, як на батуті (із журн.); // безос. – Добре довіз? – Тітка Палазя казали, що я кращий за швидку допомогу. Ні разу й не гецнуло... (Ю. Яновський). 2. Вибухнути. Словник української мови у 20 томах
  4. гецнути — ГЕ́ЦНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ге́цати. — Добре довіз? — Тітка Палазя казали, що я кращий за швидку допомогу. Ні разу й не гецнуло… (Ю. Янов., II, 1958, 613). Словник української мови в 11 томах