глистюк

ГЛИСТ (черв'як, що паразитує в організмі людини, тварин), ГЕЛЬМІ́НТ книжн., ГЛИСТЮ́К розм. З ним дітям заборонено гратися, бо в собак, мовляв, є глисти (О. Донченко); Збудниками глистяних хвороб є паразитичні черв'яки — гельмінти, або глисти (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глистюк — глистю́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. глистюк — -а, ч., розм. 1》 Те саме, що глист. 2》 Дощовий черв'як. Земляний глистюк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глистюк — ГЛИСТЮ́К, а́, ч., розм. Те саме, що глист. Встромив [Омелько] два пальці в черево, одним сильним ривком видер усі нутрощі [куріпок]. Уважно їх оглянув, чи нема глистюків, а тоді обережно відділив жовчні міхурці (Ю. Логвин); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. глистюк — ГЛИСТЮ́К, а́, ч., розм. 1. Те саме, що глист. 2. Дощовий черв’як. Земляний глистюк. Словник української мови в 11 томах
  5. глистюк — Глистюк, -ка м. = глист. Левиц. Пов. 366. Словник української мови Грінченка