гнилизна

ГНИЛЬ (що-небудь розкладене, зруйноване гниттям), ГНИЛИ́ЗНА, ГНИЛЯ́ТИНА, ГНИЛЛЯ́, ГНИЛЯ́ЧЧЯ. Він глибоко вдихнув прохолоду жовтневої ночі й відчув запах гару та річкової гнилі (Н. Рибак); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П. Загребельний); Од їх (ліан) одразу вдарив важкий болотяний дух, неприємний, гидкий, ніби од якоїсь здохлятини та гнилятини (І. Нечуй-Левицький); Як прийде Ілля, так наробить у полі гнилля (М. Номис).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнилизна — гнили́зна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гнилизна — -и, ж. Те саме, що гниль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнилизна — ГНИЛИ́ЗНА, и, ж. Те саме, що гниль. Жовті, місцями вже почорнілі листки каштанів і кленів пахли гнилизною (В. Собко); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П. Словник української мови у 20 томах
  4. гнилизна — див. гнилий Словник синонімів Вусика
  5. гнилизна — Гнили́зна, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гнилизна — ГНИЛИ́ЗНА, и, ж. Те саме, що гниль. Жовті, місцями вже почорнілі листки каштанів і кленів пахли гнилизною (Собко, Граніт, 1937, 210); В кількох місцях статті [«Поет зради»] він робить натяки на гнилизну, розклад... Словник української мови в 11 томах