голкастий

ГОЛЧА́СТИЙ (укритий голками, із голками), ГОЛКА́СТИЙ, ШПИЛЬЧА́СТИЙ, ШПИЛЬКУВА́ТИЙ, ГІЛЧА́СТИЙ діал. Перед очима в мене завжди стояв наш маленький пінієвий лісок, з червонястими стовбурами, з круглими голчастими кронами (П. Загребельний); — Це, Нелюсю, модрина звичайна.. Одиноке шпильчасте дерево, яке на зиму ронить свої шпильки (Ірина Вільде); Не верба, не ламка тополина, — шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма на зорі (М. Рудь).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голкастий — голка́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. голкастий — -а, -е. З голками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голкастий — ГОЛКА́СТИЙ, а, е. Який має голки (у 3–5 знач.), складається з голок. Зелена, голкаста хвоя – дротики, вбиті невідомим майстром в тонкі, пружні галузки (І. Цюпа); Якщо ясного дня з'являється лапатий та голкастий іній – чекай різкого похолодання й хуртовини (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. голкастий — ГОЛКА́СТИЙ, а, е. З голками. Словник української мови в 11 томах