горовитий

ГОРИ́СТИЙ (покритий горами, пагорбами), ГІРСЬКИ́Й, ГО́РЯНИЙ, ГОРОВИ́Й рідше, ГОРОВИ́ТИЙ рідше; НАГІ́РНИЙ (про берег). В тому місці.. околиця гориста і скеляста (О. Маковей); Над синьоокою гірською Тебердою, В тісних ущелинах, оселях супокою, Минає час легкий (М. Зеров); Цей горяний чудовий закуток нагадав йому рідний Канів (І. Нечуй-Левицький); — Більш на світі землі горовитої, ніж рівної (М. Коцюбинський); Нагірний берег Дніпра.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горовитий — горови́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. горовитий — -а, -е, рідко. Те саме, що гористий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горовитий — ГОРОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гори́стий. – Більш на світі землі горовитої, ніж рівної (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. горовитий — ГОРОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гори́стий. — Більш на світі землі горовитої, ніж рівної (Коцюб., І, 1955, 123). Словник української мови в 11 томах
  5. горовитий — Горовитий, -а, -е Гористый. Вх. Зн. 12. Словник української мови Грінченка