горосходжувач

АЛЬПІНІ́СТ (той, хто піднімається на важкодоступні гірські вершини, льодовики), ГОРОСХО́ДЖУВАЧ рідше. По голих крутих скелях лише добрі альпіністи могли проходити (П. Воронько); Українські горосходжувачі впевнено пробивалися все далі й далі вглиб невідомої гірської країни, відкриваючи все нові гірські хребти, ріки, льодовики (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горосходжувач — горосхо́джувач іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. горосходжувач — -а, ч. Той, хто сходить на гори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горосходжувач — ГОРОСХО́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що альпіні́ст. Українські горосходжувачі впевнено пробивалися все далі й далі вглиб невідомої гірської країни (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. горосходжувач — ГОРОСХО́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що альпіні́ст. Першими людьми, які зійшли на сніговий конус Хан-Тенгрі, були українські горосходжувачі (Рад. Укр., 15.IX 1956, 4). Словник української мови в 11 томах