господарка

ГОСПОДА́РСТВО (господарська діяльність), ГОСПОДАРЮВА́ННЯ, ХАЗЯ́ЙСТВО, ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, ГОСПОДА́РКА зах.; ГА́ЗДІ́ВСТВО діал., ГАЗДУВА́ННЯ діал. (перев. сільськогосподарська діяльність). — Треба купить то сього, то того для господарства (І. Нечуй-Левицький); Вона хоч і мало розумілась на господарських справах, проте батька мого до господарювання не допускала (М. Кропивницький); Чіпка так і припадає до хазяйства (Панас Мирний); Досадно дивитися на погане хазяйнування (О. Досвітній); — Доки була панщина, він жив у селі і займався господаркою (І. Франко); Газдівство потребувало вічної праці (М. Коцюбинський); — Яке буде ґаздування на двох моргах? (Д. Бедзик).

ГОСПОДА́РСТВО (виробнича, перев. сільськогосподарська одиниця із засобами виробництва, з ділянкою землі, худобою тощо), ХАЗЯ́ЙСТВО, ПОДВІ́Р'Я, ГОСПОДА́РКА зах., ГОСПО́ДА заст., ГА́ЗДІ́ВСТВО діал. Денис став добрим господарем, прикупив собі землі, розвів добре господарство (І. Нечуй-Левицький); Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він (Л. Глібов); — Ти поралася нині до полудня зі мною в господарці, потребуєш тепер відсвіження (О. Кобилянська); Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що мав в господі (Панас Мирний); Як поділимо наше ґаздівство між дітьми, то кожний з них буде і не ґазда, і не жебрак (М. Томчаній).

ГОСПОДИ́НЯ (дому), ГОСПОДА́РКА, ХАЗЯ́ЙКА, ГАЗДИ́НЯ діал., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст.; ПОПРЯ́ТНИЦЯ діал. (добра, охайна). Парубійко.. щось проказав по-білоруському до печі, що біля неї поралась господиня. Господарка одхилилась на мить і подала йому ніж (О. Досвітній); Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче (прислів'я); З неї була добра ґаздиня (М. Коцюбинський); Де хатка, там і паніматка (М. Номис); До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. господарка — Господарювання [VII] — господарство, господарювання [VI] — господарство [III,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. господарка — господа́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. господарка — Господа́рка. Господарство, спосіб ведення господарства, господарювання. Посол Тітінґер вносить, щоби виділ кр[аєвий] розібрав теперішну господарку громадску взглядом реформи податкової, яку задумує уряд, і поставив дотичні внесеня (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. господарка — -и, ж. 1》 Жін. до господар. Хатня господарка — жінка, яка не працює, а веде господарство своєї сім'ї, господарює вдома. 2》 зах. Господарство (у 5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. господарка — ГОСПОДА́РКА, и, ж. 1. Жін. до госпо́дар. Такий бенкет справляють, що ну. А самої господарки, Ївги, ніхто ні в чім [ні про що] і не питає (Г. Квітка-Основ'яненко); Господарка, досить принадна молода якутка, турбувалась коло самовара (П. Словник української мови у 20 томах
  6. господарка — господа́рка господарство (м, ср, ст)||господарство ◊ зали́шитися на господа́рці залишитися вдома (м, ср, ст): Усі пішли на уродини до тети Льонці, лише бабця залишилася на господарці (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. господарка — ГОСПОДА́РКА, и, ж. 1. Жін. до госпо́дар. Як дбайливі господарки Парк садили дівчата мої (Криж., Під зорями.., 1950, 8); Господарки кіосків швиденько закривали торгівлю і собі поспішали до клубу (Собко, Скеля.., 1961, 6); Такий бенкет справляють, що ну. Словник української мови в 11 томах
  8. господарка — Господарка, -ки ж. 1) = господиня. Моя жінка велика господарка. Левиц. І. 432. 2) = господарство 1 и 2. Словник української мови Грінченка