граційний
ЗГРА́БНИЙ (про тіло, фігуру — з пропорційним співвідношенням форм, ліній), СКЛА́ДНИЙ, ГРАЦІО́ЗНИЙ, ГРАЦІ́ЙНИЙ рідше. Вона в білому платті, зграбна, як порцелянова фігурка, на голівці, в тон її ніжному личку, рожевий капелюшок (В. Гжицький); Складна та гнучка (дівчинка), як тільки-но розквітла весняна квіточка (Н. Кобринська); Тонка, струнка, з великими чорними очима в надзвичайно довгих віях, з косами нижче колін, вона здавалася граціозною статуеткою з слонової кістки (З. Тулуб); У неї були великі блакитні, з довгими віями, очі, і вся вона була тендітна, граційна (І. Сенченко). — Пор. 1. ви́тончений.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- граційний — граці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- граційний — -а, -е. Те саме, що граціозний. Граційні дні — пільгові дні, призначені для виконання грошового зобов'язання після настання його строку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- граційний — ГРАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Те саме, що граціо́зний. Щось серце опекло, – То виросла якась побіля мене жінка, Граційна і легка, й таємна, як сніжинка (М. Словник української мови у 20 томах
- граційний — ГРАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Те саме, що граціо́зний. Щось серце опекло, — То виросла якась побіля мене жінка, Граційна і легка, й таємна, як сніжинка (Рильський, Поеми, 1957, 267); Доки ми розсідаємось, нова барвиста група входить у замкнуте коло... Словник української мови в 11 томах