гробокоп
ГРОБОКОПА́Ч (той, хто копає могили), ГРОБА́Р, МОГИ́ЛЬНИК, КОПА́Ч, ГРОБОКО́П. Щедрого могорича гробокопачам не пожалував (Кіндрат): "Пийте, люди добрі, та копайте яму для рідного брата поглибше!" (О. Ковінька); Коли гробарі-копачі засипали яму і підрівняли заступами горбок сірої землі, народ почав розсмоктуватися ручаями з цвинтаря (Є. Гуцало); Могильники, підправивши лопатами могилу, поклали зверху ялинкові вінки (А. Шиян).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гробокоп — гробоко́п іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- гробокоп — -а, ч., рідко. Те саме, що гробокопач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гробокоп — ГРОБОКО́П, а, ч., рідко. Те саме, що гробокопа́ч. Словник української мови в 11 томах
- гробокоп — Гробокоп, -па м. Гробокопатель. Пятигорск. окр. Словник української мови Грінченка